Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багновиця

Багновиця, -ці, ж. 1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо. 2) мн. Раст. Oxycossus. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГНОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГНОВИЦЯ"
Випалити Cм. випалювати.
Галявна, -ни, ж. = галява.
Зазо́рений, -а, -е. Заподозрѣнный. Левч. 44.
Пиргач, -ча, м. = кажан. Вх. Пч. II. 7.
Позивака, -ки, об. Сутяга. Ну й позивака ж він! Лохв. у.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Проявити, -ся. Cм. проявляти, -ся.  
Товща, -щі, ж. Густой лѣсъ, дебри. Товща самарська.
Уматеріти, -рію, -єш, гл. Окрѣпнуть, возмужать. Як уматеріє, буде віл добрий. Міусс. окр. Нехай він уматеріє, узнає все — як коло чого ухождатися. Борз. у. Дівкою така була собі непоказна, а пішла заміж, тепер уже вматеріла. Н. Вол. у.
Фасоля, -лі, ж. 1) = хвасоля. МУЕ. І. 98. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГНОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.