Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Бунтичок, -чка, м. Ум. отъ бунт.
Жада́нка, -ки, ж. Желанная. Да Невіхно наша жаданко, да не вік ми тебе жадали, за один вечір діждали.
І I сз. II. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. І вітер не віє, і сонце не гріє. І виходила до його вся земля. І де ті люде тут возьмуться. Между двумя гласными и послѣ гласной сокращается въ II. Як не зароблю, то лежатиму поки й опухну. Стала їсти й пити. Далі вже й під Київ підступав.
Купайлочко, -ка, м. Ум. отъ купайло.
Міцни́й, -а́, -е́ 1) Мощный, сильный, крѣпкій. Скарай мене, міцний Боже, коли тя забуду. Під сивим волоссєм притаїлась здорова, міцна, запекла і правдива душа. Осавула спав міцним сном. Міцного напитку не питиме. 2) Прочный. Міцний, як з клочча батіг.
Прибутній, я́, -є́ Чужесторонній, прибившій. Се прибутній чоловік.
Приколоти Cм. приколювати.
Розсохач, -ча, м. Олень.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ.