Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багнітувати

Багнітувати, -ту́ю, -єш, гл. = багнити. Кіев.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГНІТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГНІТУВАТИ"
Гадатися, -ється, гл. безл. гадається, гадалося. Думается, думалось. Скільки ж то. гадалося мені, буде землі під усім царством. Ком. Р. І. 1. Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося. Ном. № 1136.
Нащебетати, -бечу, -чеш, гл. 1) Нащебетать. 2) Наговорить много. Дівчата прибіжять, нащебечуть. МВ. І. 36.
Оброть, -ті, ж. Недоуздокъ, веревочная узда безъ удилъ. Чуб. І. 201. Ном. № 11207. Бодай же тії коні воронії да й обротей не зносили. Грин. III. 281. Ум. обротька.
Одівець, -вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець. Грин. ІІІ. 535.
Покотило, -ла, с. Большой горшокъ. Варить борщ у такому покотилі, як відро. Ком. II. № 235.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Левиц. І. 11. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. АД. І. 116.
Се́-б-то, нар. То-есть. Cм. Сей.
Скручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. скрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Сворачиваться, свернуться. Дерево гадюкою скрутилось. Стор. МПр. 66. 2) Потерпѣть неудачи въ дѣлахъ, свихнуться. Хоч би я за пана пішла: як моя доля така, то й пан скрутиться, а як моя добра доля, то піду за п'яницю, то й п'яниця поправиться. Ном. № 1663. 3) Только сов. в. Околѣть, умереть. Марк. 56. 4) Только сов. в. Сойти съ ума, обезумѣть. Гріх осиковою палкою бити і скотину, і людей, бо зараз скрутиться. Чуб. І. 76. 5) Безл. Прійтись плохо, тяжело. Ей, чоловіче, скрутиться тобі! от яконом буде бить. Рудч. Ск. І. 167.
Сокирочка, -ки, ж. Ум. отъ сокира.
Хміль, хмелю, гл. 1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? Макс. (1834), 96. хме́лем зарости. Быть заброшеннымъ. Було ремесло, та хмелем заросло. Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. Хміль — не вода: чоловікові біда. Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: хмі́ль головатий. Чуб. VII. 427. 4)боло́тяний. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) род. п. хме́ля. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. Грин. II. 278. Ум. хме́лик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГНІТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.