Гребі́нка, -ки, ж. 1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. 2) У ткущихъ ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполнены рисунка». 3) = Решітка 5. 4) Родъ орнамента въ писанкѣ. Ум. Гребі́ночка.
Допа́сти I, -ся. Cм. допасати, -ся.
Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник.
Здму́хувати, -хую, -єш, сов. в. здмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдувать, сдуть. Здмухни порох з стола.
Кадіб, -доба и кадівб, -довба, м. 1) Большая кадка, употребляющаяся для храненія зерна или муки, капусты и пр. Наше просо в кадобі. На городі капуста росла, в стозі насічена, в кадовбі наквашена. 2) Квасильный чанъ для обработки кожъ. 3) Часть древеснаго пня, пустая въ срединѣ и вставляемая въ родникъ вмѣсто колодезнаго сруба. Ум. кадібець, кадовбець.
Кваскуватий, -а, -е. Кисловатый.
Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито.
Облазнити, -ню́, -ниш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ.
Покрівля, -лі, ж. 1) Кровля. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. 2) Глиняная покрышка для ульевъ.
