Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Мло́стити, -стить, гл. безл. Дѣлаться дурно.
Муля́рський, -а, -е. Каменщицкій.
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Наверни мене на жидівську віру. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. Він хоч і прогуля, так він і наверне.
На́весом нар. Небрежно, лишь-бы сбыть съ рукъ. Навесом робити.
Пайстровий, -а, -е. = вибійчаний. Штани пайстрові.
Сірничка, -ки, ж.
1) Спичка.
2) Обгорѣлая уже спичка.
Спона, -ни, ж. Застежка, запонка. Ум. спо́нка. Cм. спінка.
Станиця, -ці, ж. = стайниця. Веде коня у станицю.
Усиновляти, -ляю, -єш, сов. в. усиновити, -влю, -виш, гл. Усыновлять, усыновить.
