Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багдаль

Багдаль, (-лю?, м.) Сафьянъ изъ козловой кожи. Вас. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГДАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГДАЛЬ"
Гурма́нка, -ки, ж. 1) Большой комокъ овечьяго сыру. Желех. Вх. Зн. 12. 2) = Гуска 2. Желех.
Двожи́льний, -а, -е. Двужильный. Кобила двожильна. О. 1862. IV. 83.
Зажи́нки, -ків м., мн. Начало жатвы.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає. Камен. у.
Опростати, -таю, -єш, гл. Освободить, избавить. Опростав мене батько від панської ласки.
Пійниця, -ці, ж. Участники свадьбы, отправляемые отъ жениха за невѣстой. Kolb. І. 305.
Понабілювати, -люю, -єш, гл. Набѣлить (во множествѣ).
Пригадати, -ся. Cм. пригадувати, -ся.
Розрубати Cм. розрубувати.
Роспинджений, -а, -е. Разважничавшійся, зазнавшійся. Роспинджена ляхва. К. ПС. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГДАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.