Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баглаї

Баглаї, -їв, м. мн. Лѣнь. Употребл. въ выраж.: баглаї напали — лѣнь одолѣла. Ном. № 10939. То же: баглаї вкинулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. Волч. у. баглаї бити. Быть празднымъ, ничего не дѣлать, бить баклуши. Ном. № 10940. К. ЧР. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГЛАЇ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГЛАЇ"
Виколупувати, -пую, -єш, сов. в. виколупати, -паю, -єш, виколупнути, -ну, -неш, гл. Выковыривать, выковырять. Хоч із-за нігтя виколупни, та дай. Ном. № 2691.
Гардувати, -дую, -єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду. Лубен. у. 2) Быть перевозчикомъ. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II.
Гишель, -лі, ж. Берцо; голень. Вх. Уг. 233.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
Здо́хнути и здохти. Cм. здихати.
Позгортати, -та́ю, -єш, гл. Свернуть (во множествѣ). Позгортай одежу та поховай у скриню. Кіевск. у.
Помірчий, -чого, м. Землемѣръ. Н. Вол. у.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.
Хохуль и хохуля, -лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata. Вх. Пч. II. 6.
Широкогіллястий, -а, -е. Развѣсистый. Широкогілляста груша. Левиц. І. 288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГЛАЇ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.