Виполіскувати, -кую, -єш, сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл.
1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок.
2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота.
Висмажити, -ся. Cм. висмажувати, -ся.
Заскварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зашкварчати.
Зрадливий, -а, -е. Измѣнчивый, склонный къ измѣнамъ. Моє серце зрадливсє звичаю не знає. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш.
Кешеня, -ні, ж. = кишеня.
Ли́штва, -ви, ж. 1) Вышивка бѣлыми нитками въ видѣ глади. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? А мені хрещена мати лиштву вишивала. 2) Обшлага рукавовъ мужской или женской рубахи. Вообще обшивка, оторочка въ рубахѣ или юбкѣ. 3) Планка. На шпарках лиштва. Боковыя планки въ крышкѣ сундука. 4) Наличникъ (въ окнахъ, дверяхъ). 5) Продольный брусокъ створчатаго окна. Ум. ли́штовка.
Мі́ряник, -ка, м. Землемѣръ.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл.
1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала.
2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Рогуля, -лі, ж. 1) Искривленное бревно, искривленная палка. 2) Въ загадкѣ: самка рогатыхъ животныхъ. 3) Палка съ раздвоеніемъ на концѣ, употребляемая при ловлѣ раковъ для вспугиванія ихъ. Ум. рогулька, рогулечка.
Торохкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Решето торохкоче. Торохкоче ложками.
