Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдати

Байдати, -даю, -єш, гл. Болтать вздоръ, говорить чепуху. Вх. Уг. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДАТИ"
Віддати, -ся. Cм. віддавати, -ся.
Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Зарза́ти, -за́ю, -єш, гл. = заржати. Він зарзає. Шух. І. 89.
Мійськи́й, -а́, -е́ = міський. Я по своїй вдачі мійська людина. Левиц. І.
Обперти, -ся. Cм. і. обпірати, -ся.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Позлягати, -гаємо, -єте, гл. = полягати. Спать позлегаютъ. Чуб. V. 795.
Розсип I, -пу, м. 1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі. Новомоск. у. 2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки. МВ. І. 72.
Узгряничанин, -на, м. Жительствующій около границы. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.