Верзякання, -ня, с. Нескладная болтовня. Уже йому докучило слухати п'яне верзякання.
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Гнійний, -а, -е. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле.
2) Гнойный.
Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Вона сіла на його, загнуздала його.
Ковалівна, -ни, ж. Дочь кузнеца. Оце ж тобі, ковалівно,... опівночне обнімання.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Отцевий, -а, -е. Отцовъ, отцовскій. Не так по отцевої й матчиної молитви прохати, як її прогнівляти.
Спідній, -я, -є. Нижній, исподній. Фе! сказала Катерина, закопиливши спідню губу. Спідня щелепа. Спідня одежа.
Сугак, -ка, м. 1) Сайга. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. 2) Желѣзный съ мѣднымъ черенкомъ инструментъ вродѣ шила для прокалыванія дыръ въ постолах, развязыванія узловъ и пр. Бываетъ и роговой.
Фоса, -си, ж. Ровъ, канава, яма. Коло млина, млина вода фосу ріже. Ой од Хведя до Антона прорізана фоса. Ой у лісі під горіхом викопана фоса.
