Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Жовта́вий, -а, -е. Желтоватый.
За́стіжка, -ки, ж. Застежка, снурокъ или ленточка для завязыванія воротника рубахи. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Во мн. ч. за́стіжки значитъ петли, въ которыя продѣвается застежка. В його червона стьожка гарна в застіжках. Як тобі, козаченьку, угодить, яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла з застіжок додолу. Ум. застіжечка. Сукню шили да й покоротили... остаточки на подарочки, обрізочки на застіжечки.
Кашоварка, -ки, ж. Кашеварка.
Облій, -ло́ю, м. Протаявшій, покрытый водою снѣгъ.
Окайка, -ки, ж. Бѣлая овца съ черными пятнами вокругъ глазъ.
Полковничок, -чка, м. Ум. отъ полковник.
Статися, -ся. Cм. ставати, -ся.
Умастити, -щу, -стиш, гл. Умаслить, обмаслить, обмазать.
Чорноклен, -на, чорно́кленок, -нка, м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. б) Acer tataricum L.
