Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Відлясок, -ску, м. Отголосокъ, эхо. Танцюють з парубками, тільки одляскі, йдуть. Поцілувала тричі, аж од ляски пішли по-під вербами.
Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Оком жалісним на них дивитись стали. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть.
Ло́пнути, -ну, -неш, гл. Лопнуть. Против вогню і камінь лопне. Щоб ти лопнув!
Обливаний понеділок. Понедѣльникъ праздника Пасхи, когда существуетъ обычай обливать другъ друга водой.
Позаправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и заправити, но во множествѣ.
Притовкмачити, -чу, -чиш, гл. = притовкти.
Скапати Cм. скапувати.
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Не зітхай, — не остатнє ще спекли. 2) Изжарить. Спік чорне порося. Курочку спекла. Ту рибку скажіть, щоб спекли. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. 4) — рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти.
Стравувати, -вую, -єш, гл. Кормить, питать, содержать.
