Витрачувати, -чую, -єш, сов. в. витратити, -чу, -тиш, гл.
1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Було трохи масла, та вже витратила.
2) Губить, погубить, истребить.
Гарбарувати, -ру́ю, -єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують.
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь.
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Подомуровувати, -вую, -єш, гл. Докончить кладку каменныхъ стѣнъ, зданій (во множествѣ).
Привій, -вою, м. Веревка или ремешекъ, которымъ прикрѣплено къ верхней части ярма кольцо (каблучка), соединяющее ярмо съ дышломъ.
Розношати, -ша́ю, -єш, гл. = розносити. І вовки-сіроманці набігали, кості по байраках, по мелюсах розношали. Гніздечко розношають.
Спізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опоздать. Спізнюся, то мати проведуть.
Химерниця, -ці, ж. Чудачка, странная женщина.
Щедровий, -а, -е. Относящійся къ щедрому вечору. Пшеничні хліби — то господару: щедрове пиво — то господинці, а солодок медок — Богу на славу.
