Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багниця

Багниця, -ці, ж. Раст. Salix caprea. Вх. Лем. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГНИЦЯ"
Батожильно, -на, с. = пужално. Желех.
Безжурний, -а, -е. Безпечальный, веселый.
Городи́на 2, -ни, ж. Плетень, заборъ, огорожа. Угор.
Доте́рти, -ся. Cм. дотирати, -ся.
Загрі́мати и загри́мати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Загремѣть, застучать. 2) — на кого. Закричать на кого. Батько часом на нього загрима. О. 1862. VIII. 19. 2) — кого. Постоянными криками, бранью отупить кого. Ще в сповиточку загримають тебе. МВ. І. 45.
Колодиця, -ці, ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Cм. колодка.
Постіленька, постілечка, постілонька, постілочка, -ки, ж. Ум. отъ постіль.  
Сидень, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!
Сплющий, -а, -е. Сонливый. Сплющий пес не угонишь зайця. Ном. № 7205.
Трубачувати, -чую, -єш, гл. Быть трубачомъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.