Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супряжник

Супряжник, -ка, м. = супружник. Г. Барв. 303.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПРЯЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПРЯЖНИК"
Відмін, -ну, м. Выкупъ. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде милий, обмін несе. АД. І. 100.
Дойня́к, -ку́, м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку. Чуб. V. 415.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ. Шух. І. 119.
Кубичний, -а, -е. Кубическій. Дещо.
Наму́чити, -чу, -чиш, гл. Намучить, измучить.
Правдивість, -вости, ж. Правдивость. К. Бай. 65. Апостоли правдивости святої. К. Дз. 23. Суди, Господи, незлобу і правдивість мого серця. К. Псал. 58.
Урвисько, -ка, с. Обрывъ. Сквирск. у.
Устя, -тя, с. Устье (рѣки). Стор. II. 142.
Чурок, -рка, м. Маленькій водопадъ; мѣсто, гдѣ бьетъ струей вода. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУПРЯЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.