Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супряжник

Супряжник, -ка, м. = супружник. Г. Барв. 303.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПРЯЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПРЯЖНИК"
Відважно нар. Отважно, смѣло.
Гарячкувати, -чкую, -єш, гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось. Волч. у.
Гнівливо нар. Гнѣвно.
Доща́ний, -а, -е. Досчатый. Павлогр. у. Дощана крита. О. 1862. І. 76.
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Збірани́на, -ни, збірани́ця, -ці, ж. 1) Собираніе, сбираніе. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця. Зміев. у.
Пожилець, -льця́, м. Жилець, постоялець. Мнж. 189. Оттакий пожилець наш! шість місяців прожив та й копійки не дав. Харьк. г.
Поленько, -ка, с. Ум. отъ поле.
Скаляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Испачкать, замарать. 2) Запятнать. Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги. К. ЧР. 378.
Совище, -ща, с. Большая сова. Грин. III. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУПРЯЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.