Де́рга, -ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. 2) Попона. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш.
Кучопір, -перу, м. = кажан.
Нає́мець, -мця, м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Cм. найомець.
Непокірливість, -вости, ж. Непокорность.
Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Поприсідати, -даємо, -єте, гл. Присѣсть (о многихъ).
Посівати, -ва́ю, -єш, гл. Утромъ на новый годъ ходить по домамъ, набравъ зерна въ рукавицу, и посыпать этимъ зерномъ въ жилищахъ съ пожеланіемъ урожая. Сіє, посіває..., стиха промовляє: «Роди, Боже, пшеницю як лаву».
Просторікати, -каю, -єш и просторікувати, -кую, -єш, гл. Разглагольствовать. Годі просторікувать.
П'ятиголовий, -а, -е. Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву.
Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу.
