Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сухозлотиця

Сухозлотиця, -ці, ж. 1) = сухозлітка 1. 2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы. КС. 1892. III. 383. 3) = сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею. МУЕ. III. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУХОЗЛОТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУХОЗЛОТИЦЯ"
Баґа, -ґи, ж. Гарь изъ чубука. Вх. Зн. І. Вх. Уг. 252. Cм. мочка 2.
Бурмистерський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бургомистру.
Витупкати, -каю, -єш, гл. 1) = витупати 2. 2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.
Здих, -ху, м. Издыханіе. Нема на вас здиху. Ковел. у.
Кутець, -тця́, м. 1) Пазуха въ сѣти. Браун. 12. 2) Конусообразный глухой конецъ рыболовной сѣти ятіра. Браун. 18. 3) Хлѣвъ. Свині... до кутця заганят. Вх. Лем. 429. Cм. кут.
Одщ.. Cм. отъ відщебетати до відщіпатися.
Перехід, -хо́ду, м. 1) Переходъ, переправа. Нема льоду, нема льоду, нема й переходу, коли тобі люба мила, — бреди й через воду. Чуб. III. 128. То поляки через три ріки три переходи мали. Макс. 2) ? Переходом в чистім полі зацвіли волошки. Чуб. V. 136 3) Припадокъ падучей болѣзни, эпилепсія. Грин. II. 319. У дѣтей: родимець, сильныя судороги. Мил. 34, 19.
Подуванити, -ню, -ниш, гл. Подѣлить. Між собою подуванили.
Сколоти Cм. сколювати.
Уложина, -ни, ж. Низменность.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУХОЗЛОТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.