Білохвостий, -а, -е. Съ бѣлымъ хвостомъ. білофоста. Названіе овцы.
Год, -ду, м. 1) Годъ, Год — великий чоловік. Влітку день — год. Ой гуляв, гуляв бідний козак-нетяга сім год і чотирі. Сім год баба похмілялась, та з похмілля і вмерла. Два годи любились вони дуже. Другого чи третього году прислав їй гроші, — на второй или на третій годъ прислалъ ей деньги. у год. Черезъ годъ. Дак він жив год. Вони в год як раз і прийшли довідаться. під год, як до году. Какъ въ какой годъ. Під год (як до году) так і хліб родить. год-у-год. Изъ года въ годъ. Так год-у-год і живемо, хвалити Господа. в ряди-годи. Рѣдко, иногда. 2) мн. года. Лѣта. Инший молод годами, та старий літами. года вийшли кому. Достигъ извѣстныхъ лѣтъ. Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли. 3) у году бути. Служить по найму на годъ. по годах ходити. Служить пр найму на годъ нѣсколько лѣтъ. Та щоб я й горенька не знала, та щоб я не ходила по годах. Та буде ж мене по строках, буде ж мене й по годах. Ум. годок, годочок. Їй дванадцять годочків.
Жо́лудь, -дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Ум. жо́лу́дя́к. Ув. жолудя́на.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ).
Лобо́чок, -чка, м. Ум. отъ лоб.
Просмолити, -лю, -лиш, гл. Просмолить.
Упалий, -а, -е. 1) Падшій.
2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу.
Упоратися, -раюся, -єшся, гл. Окончить работу, управиться. Чи можна мені буде піти на вечорниці? Я вже зовсім упоралась.
Чапайло, -ла, с. = блисканка.
Шкідний, -а, -е. Вредный.
