Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сурмач

Сурмач, -ча, м. Трубачъ. К. ЧР. 427. Грин. III. 629. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем. К. ЧР. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРМАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРМАЧ"
Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Голомороззя, -зя с., голоморозиця, -ці, голоморозь, -зі,, ж. Гололедица, морозная погода при отсутствіи снѣга. Желех. Вх. Зн. 11. Голоморозь шкодить озимині. Черк. у.
Грабу́нок, -нку, м. Грабежъ. Стор. II. 185.
Захланнисть, -носты, ж. Жадность. Желех.
Наклю́нутися Cм. накльовуватися.
Овсина, -ни, ж. = вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко). Ном. № 11138.
Орандарський, -а, -е. = орендарський. Орандарські діти. Грин. III. 692.
Посоромити, -млю́, -ми́ш, гл. Посрамить. Народній дух з занепаду підняти, гасителів його посоромити. К. Бай. 7.
Постільниця, -ці, ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? «Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця». Гол. III. 153.
Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУРМАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.