Галівник, -ка, м.
1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ.
2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Cм. галювати 1.
Голодания, -ня, с. = голодування.
Засма́лювати, -люю, -єш, сов. в. засмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Обжигать, обжечь; опаливать, опалить.
Зашто́куватися, -куюся, -єшся, гл. Употреблять въ разговорѣ «что» (о великоруссахъ). Отто воно (Псковська) губерня. А говорять так, шо заштокуються.
Маслосвя́ття, -тя, с. Елеосвященіе. Занедужала небога. Уже й причащали й маслосвятиє служили — ні, не помагало.
Наставниця, -ці, ж. Надсмотрщица надъ работницами. А в нашої наставниці рябая спідниця, тоді ж вона нас пускає, як зійде зірниця. (Пѣсня полольщицъ)
Обволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обволокти, -лочу, -че́ш, гл.
1) Обволакивать, обволочить.
2) Покрывать, покрыть, обкладывать, обложить. Кладуть із мертвих тіл костри. Соломой їх обволікають, олію з дьогтем поливають на всякий зруб разів по три.
Розмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Разговаривать, бесѣдовать. В кого батько, в кого мати, — є з ким розмовляти. Сестра з братом іздалека розмовляла.
Свердло, -ла, с. = свердел. Ум. свердельце.
Ушко, -ка, с.
1) = вушко.
2) мн. Пельмени, родъ вареничковъ съ мясомъ въ супѣ.
