Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сухота

Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Н. п. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. Мет. 255. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Св. Л. 321. Левиц. Пов. 326. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. Г. Барв. 149. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Мил. 32. ХС. VII. 415. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Чуб. V. 249 Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося. Грин. III. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУХОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУХОТА"
Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать. Стор.
Набі́раний, -а, -е. Изъ покупной матеріи сшитый. КС. 1893. V. 279.
Нездоров'я, -в'я, с. Нездоровье. Моя дочка ніколи тебе обіжати не буде: се вона так щось із нездоров'я. МВ. І. 31.
Обдати, -дам, -даси, гл. Дать всѣмъ.
Порозсідатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсістися, но во множествѣ.
Почикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. порѣзать.
Рюмок, мка́, м. Въ выраж. удрати рюмка — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.
Скотина, -ни, ж. = скот. Ой вечером та долиною ішов пастух з скотиною. Н. п. Ум. скотинка, скоти́ночка.
Удружити, -жу, -жиш, гл. Оказать услугу по дружбѣ. Тепер удружив мені, посадив на кал. Ном. № 7567.
Харисто нар. Опрятно, чисто. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУХОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.