Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Відходити 2, -джу, -диш, гл.
1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє.
2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки.
3) Вылѣчить. Вона тобі відходить твою слабість. Яка вродила, та й одходила.
Зби́ти, -ся. Cм. збивати, -ся.
Злеге́нька и злегесенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Инако нар. = инак. Не можна инако.
Кабась! меж. Призывъ свиней.
Перепитувати, -тую, -єш, сов. в. перепита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Що в козака дві дівчини, одна одну перепитує: чи була ти, подружечко, вчора звечора на улиці?
2) Переспрашивать, переспросить. Все в тябличку дивлюся, поки він усіх перепитає.
Поморежити, -жу, -жиш, гл.
1) Вышить ажурно.
2) Изукрасить узорами (рѣзьбой, рисованьемъ, вышивкой). Наші чоботи... шовком помережено.
3) Испещрить. Греблі з тарасу помережили річку наче чорними шнурками.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Прогайвина, -ни, ж. Прогалина.
