Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сухота

Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Н. п. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. Мет. 255. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Св. Л. 321. Левиц. Пов. 326. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. Г. Барв. 149. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Мил. 32. ХС. VII. 415. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Чуб. V. 249 Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося. Грин. III. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУХОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУХОТА"
А́рніка, -ки, ж. Раст.: баранникъ горный, Arnica montana. Шух. І. 21.
Ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Ном. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мет. 238. Мала пташка, та кігті гостри. Ном. № 7325. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Н. п. Гострий шпиль. Ком. Р. ІІ. 90. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Ном. № 1523. Хоч голий, та гострий. Ном. № 1475. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. Левиц. І. 332. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Камен. у., Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик. Грин. III. 354.
Дістава́ти, -таю́, -є́ш, сов. в. діста́ти, -та́ну, -неш, гл. Доставать, достать, добывать, добыть. Найшла відьму і трути дістала. Шевч. 22. Не дістане він язика. Ном. № 6547. Ой перестань до мене ходити! — Ой не перестану, доки не дістану білих рук, чорних брів, дівочого стану. Камен. у. 2) Получать, пріобрѣтать. Діста́ти жі́нку. Взять жену. Дістав собі добру жінку. Камен. у. Діста́ти в лице́. Получить ударъ по лицу. Сьогоднє йому і не наводи таки нічо, бо можеш ще й в лице дістати. Федьк. Пов. Діста́ти ла́ски. Пріобрѣсть, найти расположеніе, милость. Сеї ласки я і в жида дістану. Ном. № 4768. Такої ласки дістану і в Параски. Ном. № 4770.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться. Угор.
Кукул, -ла, м. Самецъ кукушки. Желех.
Нашкодити, -джу, -диш, гл. 1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш. Гліб. 79. 2) Напроказничать, напакостить.
Прозеленуватий, -а, -е. Зеленоватый. Конст. у.
Свердло, -ла, с. = свердел. Чуб. VI. 405. Ум. свердельце. Мнж. 137.
Уперед нар. 1) Впередъ. Ні взад, ні вперед. Ном. № 7641. 2) Сначала, сперва. Ото увійшов він туди і не знає, на що уперед дивиться і що брать. Рудч. Ск. ІІ. 135. 3) Прежде, раньше. Живе там, і добріє йому жить, — ще краще як у того, що вперед був. Рудч. Ск. І. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУХОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.