Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сухоребрик

Сухоребрик, -ка, м. Худощавый человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУХОРЕБРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУХОРЕБРИК"
Дов'яза́ти Cм. Дов'язувати.
Дрібо́чок, -чка, м. Ум. отъ дрібок.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Лазок, -зка, м. 1) Грузило металлическое на сѣтяхъ. Лебед. у. 2) Ум. отъ лаз.
Обсі́сти. Cм. Обсіда́ти.
Павуковий, -а, -е. Пауковый.
Підборіддя, -дя, с. 1) Подбородокъ. Мнж. 157. Мир. ХРВ. 114. Теодося схилила голову, закриваючи носом усе підборіддя. Левиц. І. 236. 2) Часть уздечки: полоса вокругъ шеи. Вас. 160.
Погризти, -зу́, -зе́ш, гл. Погрызть, изгрызть. І погризе йому сустави й жили. К. Іов. 39.
Пощибати, -ба́ю, -єш, гл. Отряхнуть. На високій полонині пощибана роса: ба, кто єї да пощибав? Білявиця боса. Гол. II. 454.
Тридесятий, -а, -е. числ. Тридцатый. Шейк. Рудч. Ск. II. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУХОРЕБРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.