Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суспіль

Суспіль нар. 1) Вмѣстѣ, рядомъ. Кумова хата стоїть суспіль з моєю. Волч. у. 2) Сплошь. Поле суспіль засіяне буряками. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУСПІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУСПІЛЬ"
Заведія, -дії, м. Обманщикъ? Гол. II. 508.
Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Матінкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Часто говорить: ох, матінко! Ох, матінко! — тут шепче, оха матінкує (баба-шептуха), а там на здобич погляда. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Підтоплювати, -люю, -єш, сов. в. підтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Затапливать, затопить, залить водой. Ой скоро дівчина на човен ступила, тихая вода човен підтопила. Чуб. V. 367. 2) Затапливать, затопить печь, поджечь въ печи дрова. Підтопили в печі, гріли окропи. Мир. Пов. II. 99.
Повінь, -вені, ж. Разливъ. Шух. І. 180.
Понашевкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Найти толпой, налѣзть (во множествѣ). Понашевкувалось у хату такого народу — і родичі, і свати, і чужі. Александров. у.
Сажотрус, -са, м. Трубочисть. Конст. у.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
Тернина, -ни, ж. Терновый кусть. Грин. І. 233. Тернина грушок не родить. Ном. № 9305. Де ступнем ступаю, тернина коле, кров обкипає на ногах. Рудан. І. 21. Ум. тернинка, терни́нонька, терни́ночка. Чорная тернинонька. О. 1862. IV. 11.
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУСПІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.