Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супочити

Супочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПОЧИТИ"
Відманити Cм. відманювати.
Квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Клатати, -та́ю, -єш, гл. Шелестѣть, стучать. При тім боці, при толоці, там смерека клата. Гол. IV. 502. Cм. калатати.  
Підлагоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. підлагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Починяться, починиться. 2) Подготовляться, подготовиться.
Подописувати, -сую, -єш, гл. Дописать (во множествѣ).
Розлучниця, -ці, ж. Разлучительница. Лати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою. Чуб. V. 380.
Урочисто нар. Торжественно.
Устерегтися, -жуся, -жешся, гл. Уберечься. Хатнього злодія не встережешся. Ном. № 11096.
Цвах, -ха, м. Липовец. у. = цвях.
Цілинний, -а, -е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля. Констан. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУПОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.