Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супочити

Супочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПОЧИТИ"
Деся́тий, -а, -е., чис. Десятый. Через деся́те-п'я́те. Съ пропусками. Ном. № 7536.
Моло́чник, -ка, м. Молочаник. Вх. Зн. 37.
Науверти нар. Обиняками. Угор.
Незаздрий, -а, -е. 1) Независтливый. 2) Неревнивый.
Прошивка, -ки, ж. Воротникъ въ женской сорочкѣ, также въ кептарі. Шух. І. 15, 122.
Рух, -ху, м. Движеніе. Гн. 1. 96. Рух його, хода, все було поважне. Левиц. Пов. 9.
Стокмитися, -млюся, -мишся, гл. Столковаться, сойтись, условиться. Вх. Уг. 260. Як у заклад ідуть, або стокмляться у продажі, то перебивають таким руки. Ном. № 14062. Стокмився Ярош за коня. Н. Вол. у.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть. Шейк.
Удовенко, -ка, м. = удовиченко.
Чирякуватий, -а, -е. Покрытый чирьями.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУПОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.