Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супочити

Супочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПОЧИТИ"
Болячечка, -ки, ж. Ум. отъ болячка.
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня. Греб. 363.
Гу́зір, -ра́, м. см. Гузирь 1. Шух. І. 176.
Догма́т, -ту, м. Догматъ. І нам сліпим передали свої догмати. Шевч.
Здо́рово нар. 1) Здорово. 2) Сильно, очень. Перестав і мишей ловить, а колись здорово ловив. Рудч. Ск. І. 25. Здорово боялись. ХС. IV. 37.
Надпусто́шити Cм. надпустошувати.
Натравка, -ки, ж. Полка въ кремневомъ ружьѣ.  
Посиджінє, -ня, с. Сидѣніе, бодрствованіе при покойникѣ. Вх. Зн. 53.
Протовпом нар. Проталкиваясь.
Хвостач, -ча, м. 1) Съ длиннымъ хвостомъ. 2) Неводъ, сѣть съ хвостомъ. 3) Раст. Achyrophorus maculatus Scop. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУПОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.