Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суціга

Суціга, -ги, об. Бранное слово. Мкр. Н. 32. Суціга смерть. К. 1882. XII. 626. Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен. І. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЦІГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЦІГА"
Дорогі́сінький, -а, -е. Въ высшей степени дорогой. Моя й матінко, моя й дорогісінька. Мил. 200.
Наго́нити, -ню, -ниш, гл. = наганяти. Поїхав староста на лови в темнії ліси, дуброви, там його дробний доги нагонив, лисиї шубоньки помочив. Лукаш. 151.
Намі́т, -ме́ту, м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать. О. 1861. VIII. 100.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Облестити Cм. облещувати.
Підсаджувати, -джую, -єш, сов. в. підсади́ти, -джу́, -диш, гл. Подсаживать, подсадить кого, помочь взобраться или сѣсть на возвышеніе. Лізь, а я підсажу тебе. Грин. II. 230.
Роз'яряти, -ря́ю, -єш, сов. в. роз'яри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Разъярять, разъярить. І роз'ярив дружину злую побить Енеєвих прочан. Котл. Ен. 2) Разжигать, разжечь. В його душі Вожу искру Господь роз'яряє. Гол. III. 259.
Скоком нар. = скочки. Сим. 114. Пішов кінь скоком. Волч. у.
Хуторянський, -а, -е. Свойственный хуторянам. Прості хуторянські звичаї. К. (О. 1861. І. 117). Хуторянські вечори. Левиц. Пов. 146.
Чмовхати, -хаю, -єш, гл. Трепать во второй разъ (ленъ, пеньку): Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУЦІГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.