Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сурмити

Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. Рудч. Ск. ІІ. 5. А тут кричать та в труби сурмлять. Котл. Ен. V. 63. Три дні сурмили смутно сурми. К. ЧР. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРМИТИ"
Бухикання, -ня, с. Кашлянье, кашель.
Вуста, вуст, мн. см. уста.
Дмухну́ти Cм. Дмухати.
Занести́, -ся. Cм. заносити, -ся.
Засироти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить.
Зузуля, -лі, ж. и пр. = зозуля и пр.
Лоптя́чка, -ки, ж. Щемленіе. Желех. Вх. Зн. 84.
Перекликання, -ня, с. Перекликаніе. Перекликання людей, що заблудились в горах. Левиц. Пов. 136.
Пещота, -ти, ж. Нѣга, сладострастіе.
Рукодільниця, -ці, ж. = рукодійниця. Котл. Н. П. 349.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУРМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.