Аксами́тка, -ки, ж. = Оксами́тка.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Вона собі городянка, міщанка. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка.
Збагнітува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Втоптать въ грязь; испортить; обезчестить. Збагнітував мою велику славу, ізняв з мене вінець мій осіянний. Нащо я його надіну, щоб збагнітувати одразу? Ну що ж з того, що ми збагнітуємо чоловіка? Ну, завдамо його в Сібір, ну, збагнітуємо його, а потім плати за його подушне, а жінка, діти...
Нада́ння, -ня, с. Пожалованіе. Королівське наданнє володимерського і берестейського владицтва отцеві... Жовковського.
Остаток, -тку, м. = останок 1. Та як вони сміють! — викрикне на остатку.
Попрорізувати, -зую, -єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ).
Похрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Похрустѣть.
Ранковий, -а, -е. Утренній. Осіння ранкова прохолода. Нате вам крикливиці: вечірні, полувелірні, полуночнії, світові і ранкові.
Удовіти, -вію, -єш, гл. Вдовствовать. Годі йому вдовіти.
Чустрати, -ра́ю, -єш, гл. = чухрати. А вже твою березоньку вирубали люде. — Ой хоч її вирубали, аби не чустрали.
