'Дпе́рти, -ся, гл. Сокращ. изъ одпе́рти, -ся при предшествующей гласной.
Знімати, -ма́ю, -єш, сов. в. зня́ти, зніму, -меш, гл. 1) Снимать, снять. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Пішов коток на торжок, купив собі кожушок. Треба з кота зняти та дитині дати. Із правої рученьки перстень зняв. Зняли з нього головоньку. Вернися, милий, з чужої сторононьки, зніми журбу з моєї головоньки. 2) Поднимать, поднять. Лучче мені, мати, важкий камінь зняти. Зняв руки до Бога. До тебе очі я знімаю, небесний жителю і царю. Филю зо дна моря знімає. 3) — бучу. Поднять шумъ, крикъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія. 4) — го́лос, річ. Начинать, начать говорить. Знявши одна жінка зміж народу голос, каже. 5) — щот. Считать, сосчитать. Неможна з цього маку нікому щоту знімати.
Кість, ко́сти, ж.
1) Кость. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. Дума.
2) Игральная кость. Програв чумак вози й воли в кости. Ум. кістка, кісточка.
Мару́дний, -а, -е. Копотливый, медленный, мѣшкотный.
Поголодити, -джу́, -диш, гл. Оставить голодными (многихъ). Ти моїх жанцов поголодала.
Покроплення, -ня, с. Окропленіе.
Присмолювати, -люю, -єш, сов. в. присмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить. Діжечка тече в дні, — присмолити трохи треба.
Протупотіти, -почу, -тиш, гл. Пробѣжать, топая.
Розгвинчувати, -чую, -єш, сов. в. розгвинти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти.
