Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Бойє? меж. Да? въ самомъ дѣлѣ?
Бородатий, -а, -е. 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати.
2) — та трава. Раст. Andropogon ischaemum L.
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Док Cм. доки.
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ.
Латунник, -ка, м. Бѣдный поселянинъ.
Му́цик, -ка, м. 1) = муц 2. У няньки був біленький цуцик... Не дуже простий — родом муцик. 2) мн. муцики. Волоса, зачесанные и завитые на вискахъ.
Процарювати, -рюю, -єш, гл. Процарствовать.
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій.
2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь.
3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.
