А-а, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Бозінька, -ки, м. Ум. отъ бозя.
Кобилинець, -нця, м. Конскій пометъ.
Наба́вити, -ся. Cм. набавляти, -ся.
Наштрикнути, -ся. Cм. наштрикувати, -ся.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Погарманувати, -ну́ю, -єш, гл. = погарманити.
Понаїздити, -димо, -дите, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Шпаркий, -а, -е. Прыткій, скорый, быстрый. Волынск. г. «Не сердься, чоловіче, за мою шпарку одповідь», — з жалем промовив січовик.
