Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суспільний

Суспільний, -а, -е. 1) Смежный. 2) Общественный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУСПІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУСПІЛЬНИЙ"
Бузов'Я, -яти, с. = бузув'я. Ум. бузов'ятко.
Відучуватися, -чаюся, -чуюся, -єшся, сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться.
Зручно нар. Ловко; удобно. Ком. І. 39.
Натрястися, -суся, -сешся, гл. Натрястись.
Опекти, -ся. Cм. опікати, -ся.
Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Рабство, -ва, с. Рабство. О. 1562. IX. 28. Неначе присудили її зумисно на темноту й рабство. Левиц. Пов. 254.
Сум'яття, -тя, с. Суматоха. Левч. 64.
Трахтирний, -а, -е. Трактирный. Шейк.
Хунтівка, -ки, ж. Порода грушъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУСПІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.