Блискотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Блестѣть, сверкать. Річка ледві блискоче.
Бляхман, -на, м. Туманъ передъ глазами. бляхмана пускати, бляхманом очі занести кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза.
Брити, брию, -єш, гл. = голити.
Вивертень, -тня, м.
1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое.
2) Вѣтроломъ, валежникъ.
3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ.
Заці́пити, -пить, гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу.
Навіджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = навідувати. Кого Бог любить, того й навіджає.
Парко нар. Жарко, душно. Парко в хаті, — одчини кватирку.
Покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться, смириться предъ кѣмъ. Кому мені покоритися: чи старому та старенькому, чи малому та малесенькому.
Помертвіти, -вію, -єш, гл.
1) Помертвѣть.
2) Поблѣднѣть какъ мертвый. Втікаєте необзир помертвівши.
Спосібно нар.
1) Пригодно, нужно.
2) Удобно. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами. Куди йому спосібно йти.
