Буханець, -нця, м.
1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці.
2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба.
3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину.
Вуянка, -ки, ж. = вуйна. Ум. и ласк. вуяня.
Глузовниця, -ці, ж. Насмѣшница.
Гри́мну́ти, -ну, -неш, гл. = Грімнути.
Досвідча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. досві́дчитися, -чуся, -чишся, гл. Ссылаться на чье либо свидетельство до какого либо времени. Досвідчився циган жінкою й дітьми, поки забрали всіх у тюрму. 2) Убѣждаться, убѣдиться по опыту; узнать. Перемагала свій жаль як тільки мога, щоб люде не досвідчились.
Заміша́ння, -ня, с. Смятеніе, замѣшательство.
Обриднути Cм. обридати.
Розсмикати, -ся. Cм. розсмикувати, -ся.
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ум. хворостинка.
Хлопити, -плю, -пиш, гл. — дух. Захватывать духъ. Квітки пахнуть, аж хлопить дух.
