Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сухуватий

Сухуватий, -а, -е. 1) Суховатый. 2) Худощавый. А я хлопець сухуватий в свого батька вдався. Лукаш. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУХУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУХУВАТИЙ"
Голісінький, -а, -е. Совершенно голый. А тим часом синя хвиля Ганнусю виносить: голісінька, стрепенеться, сяде на пісочку. Шевч. 24.
Дого́ня, -ні, ж. = Догонь. Рудч. Ск. І. 88.
Зносок, -ска, м. = знісок. Куряче яйце, зносок називаємоє. Воно маленьке, таке як гороб'яче. Драг. 57.
Набуття́, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.
Начикрижити, -жу, -жиш, гл. Нарѣзать, накромсать.
Підручник, -ка, м. 1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи. К. ЧР. 314. 2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти. Черк. у.
Роскуйдувати, -дую, -єш, сов. в. роскуйдати, -даю, -єш и роскуйдити, -джу, -диш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Мене змиють дрібні дощі, а розчешуть густі терни, а висушить ясне сонце, а роскуйдить буйний вітер. Рудч. Чп. 227. Хведір пізно вернувся додому, роскуйданий, без шапка. Мир. Пов. I. 163.  
Темнорудий, -а, -е. Темнорыжій. Шейк.
Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.
Хаптурник, -ка, м. = хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Харьк. г. Голота своїх панів хаптурнпками лає. К. ЦН. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУХУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.