Блиск, -ку, м.
1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш.
2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись.
Зажва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Одежина, -ни, ж.
1) Что либо изъ платья.
2) Одежина = Одежа. жалувати одежину. Беречь платье. нехтувати одежину. Не жалѣть, не беречь одежды. Ум. одежинка.
Погемблювати, -люю, -єш, гл. Построгать рубанкомъ.
Помахати, -ха́ю, -єш, гл.
1) = помахувати. Ой де моя миленькая похожає, да шитими рукавами помахає.
2) Cм. помахувати.
Попихатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Подталкиваться.
2) Помыкать. Верховодила Мася над матір'ю, та й сестрам доставалось: вони були їй за наймичок, всюди ними попихалась.
Ржання, -ня́, с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням.
Тарадайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Їхала Хима з Русалима білою кобилою: тарадайка торкоче, кобила бігти не хоче. Ум. тарадаєчка.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Я серцем чуйно ті печалі чую. 2) Бдительно.
