Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сурдут

Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРДУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРДУТ"
Вислюга, -ги, м. Повѣса. Мл. л. сб.
Відлига, -ги, ж. Оттепель. Драг. 388.
Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював. Грин. 1. 128.
Ле́гма́ нар. Лігма.
Надбере́жний, -а, -е. Береговой, набережный. Желех.
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Перемінити, -ся. Cм. переміняти, -ся.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Прасло, -ла, с. Часть досчатаго забора отъ столба до столба. Кіев. и Подольск. гг.
Рундучок, -чка, м. Ум. отъ рундук.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУРДУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.