Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сурдут

Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРДУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРДУТ"
Забазі́катися Cм. забазікуватися.
Лепе́ць, -пцю́, м. Раст. 1) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. 2) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 123.
Ли́ччя, -чя, с. Морда, рыло. Із свинячим личчям та в пшенишне тісто. Ном. № 7595.
Перегороджувати, -джую, -єш, сов. в. перегородити, -джу, -диш, гл. 1) Перегораживать, перегородить. Не ходи, не ходи, куди я ходжу, я тобі стежечку перегороджу. Н. п. 2) Передѣлывать, передѣлать огорожу.
Поодш.. Cм. повідш..
Риндя I, -ді, ж. 1) = ринда. 2) Желудокъ, нутро. Желех.
Соненько, -ка, с. 1) Ум. отъ сонце. 2) Ум. отъ сон.
Субіч нар. Обокъ, возлѣ.
Тхорів, -рева, -ве Принадлежащій хорьку. Шейк.
Червоногрудий, -а, -е. Съ красною грудью (о птицѣ, напр. снигирѣ). Греб. 390.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУРДУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.