Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сурма

Сурма, -ми, ж. Труба (музык. инструм.). АД. 1. 159. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили, як Серпягу молодого та у Каневі положили. Дума. Ум. суремка, сурмонька, сурмочка. Гоя. I. 14. Козаки стояли, на суремки гарно грали. Мкр. II. 34. Голос як сурмонька, т але ж чортова думонька. Ном. № 2984.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРМА"
Гу́гнати, -наю, -єш, гл. = Гугнявіти. Угор.
Затісня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Тѣснить, стѣснять. Мнж. 180.
Млина́рський, -а, -е. Мельничій.
Перепороти, -рю, -реш, гл. Распороть на двое.
Перепотіти, -тію, -єш, гл. 1) Перепотѣть. 2) Пропотѣть.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Котл. Ен. І. 30. Ой роспустив вівці, та не позбіраю. Мет. 108.
Попереманювати, -нюю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Пороздражнювати, -нюю, -єш, гл. Раздразнить (многихъ).
Тягун, -на, м. 1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі. Харьк. у. 2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками. Н. Вол. у. 3) У мастеровъ, изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для расплющиванія кусковъ латуни, красной мѣди и желѣза. Вас. 148.
Штирі, -рьох числ. Четыре. Іди на штирі вітри, а на п'ятий шум. Ном. № 8940.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУРМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.