Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сурма

Сурма, -ми, ж. Труба (музык. инструм.). АД. 1. 159. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили, як Серпягу молодого та у Каневі положили. Дума. Ум. суремка, сурмонька, сурмочка. Гоя. I. 14. Козаки стояли, на суремки гарно грали. Мкр. II. 34. Голос як сурмонька, т але ж чортова думонька. Ном. № 2984.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРМА"
Асе́сор, -ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі... Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Краснопірка, -ки, ж. Рыба: Scardinius erythrophthalmus. Браун. 28.
Літа́вка, -ки, ж. = літайка. Вх. Лем. 432.
Надво́рі нар. Внѣ дома, подъ открытымъ небомъ, на дворѣ. Хиба тільки світу, що у вікні? Єсть іще й на дворі. Ном. № 5529. Мати твоя та брати твої стоять на дворі. Єв. Л. VIII. 20.
Повередитися, -джуся, -дишся, гл. Повредить себя, надорваться.
Позмахувати, -хую, -єш, гл. Смахнуть, сместь (во множествѣ).
Покрапати, -паю, -єш, гл. Покапать.
Покріпний, -а́, -е́ Крѣпительный, подкрѣпляющій. Горілка покріпна юнацька. К. ЦН. 184.
Угрущати, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Г. Барв. 203. Стали ви мене вгрущити, щоб не сумував. Г. Барв. 341. І хазяйка, і хазяїн угрущають і Богом, і лозиною. Г. Барв. 356.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУРМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.