До́нька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить.
Левовий, -а, -е. Львиный. Навчав Галю послать брата левового молока достать.
Лист, -ту, м. 1) во мн. им. листи. Листь (растенія). Употребляется также какъ соб. въ значеніи листва: Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо). Тонковерха тополя пахучим листом шелестить. Ой піду я в вишнев сад гуляти, де лист опадає. листом стелитись. Прикидываться добрымъ, уступать во всемъ, лебезить. Як вибірали, тоді старшина листом стелився, а тепер що! 2) во мн. ч. им. листи и листи. Письмо. Тільки брат до сестри часто листи пише. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром водою плисти, засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. лист визволений. Вольная, документъ объ освобожденіи изъ крѣпостнаго или рабскаго состоянія. Которий би міг бідний невольник (сей сон) одгадати, — міг би йому листи визволені писати. божий, небесний листъ. Рукописный листокъ, религіознаго содержанія, въ которомъ написано, что носящая или часто слушающая его женщина будетъ имѣть легкіе роды; носится при себѣ беременными женщинами. так каже, як з листу бере. Свободно и хорошо разсказываетъ. 3) мн. листи. Игральныя карты. 4) лист дубо́вий, — вишневий. Родъ писанокъ съ орнаментикой изъ дубовыхъ, вишневыхъ листьевъ. Ум. листо́к, листочок, ли́стонько, листик. Листки широкого латаття по воді. В саду листоньки шумлять. Ой піду я у садочок та вирву листочок. Писаннячко дрібнесеньке, листочок як сніг. Хоч буду далеко, — буду тебе знати, буду листоньки писати. Листоньки читає, дитину хитає; листоньки малює, дитину годує.
Пеньковщина, -ни, ж. Лѣсъ, опредѣленный на срубъ.
Пшоняний, -а, -е. Пшенный. Хазяйка подавати стала із маслом пшоняних млинців.
Спражній, -я, -є. = справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха.
Ткачувати, -чую, -єш, гл. Заниматься ткачествомъ.
Уситити, -чу, -тиш, гл. — меду. Сдѣлать, сварить меду. Для свого синка меду вситила. Я сусідам угоджу, конав меду усичу.
Цвіркнути, -кну, -неш, гл. О сверчкѣ: затрещать разъ. В хаті тихо, і цвіркун не цвіркне.