Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гріти

Грі́ти, -грі́ю, -єш, гл. 1) Грѣть, нагрѣвать, согрѣвать. Піч топлю, руки грію. Ном. № 12538. Чужий кожух не гріє. Ном. № 9652. Ой. місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Окропи гріть. Рудч. Ск. І. 137. Гріти самова́рь. Ставить самоваръ. Пятигорск. окр. 2) Бить, колотить. Отець Хведор грів та грів його по всьому. Левиц. І. 535. 3) — покло́ни. Бить съ усердіемъ поклоны. Гріє перед тим хрестом поклони. Мнж. 92. 4) — чупри́ну. Потѣть отъ усилій, силиться. Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? Г. Арт. (О. 1861. III. 112). Гріти гадю́ку за па́зухою. Отогрѣть змѣю на груди, приласкать неблагодарнаго. Ном. 5) Грі́ти наді́ю. Поддерживать надежду въ комъ. Нехай радіє, поки надію серце гріє. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІТИ"
Байдужий, -а, -е. Безразличный, равнодушный, индифферентный. Погляд її очей був недбалий... байдужий. Левиц. Пов. 297.
Білющий, -а, -е. Очень бѣлый. Дівчата есе в білющих сорочках та в квітках. Св. Л. 192.
Горо́довина́, -ни, ж. 1) = Горо́дина. Шух. I. 164. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема. Черниг. у. 2) Раст.: Malva crispa L. ЗЮЗО. І. 128.
Грудкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ куску, комку; въ кусочкахъ. Одважте мені на квіток сахарю грудкового. Васильк. у.
Люби́дра, -ри, ж. Огородная мята, Tropaeolum urinus. Мнж. 185.
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605.
Оплітка, -ки, ж. Растеніе Convolvulus arvensis. Вх. Лем. 444.
Переносити, -шу, -сиш, сов. в. перенести, су́, се́ш, гл. 1) Переносить, перенести. Перенесу ключі, не побрязкуючи. Мет. 26. Перенесла я її в комору, положила на лавці. МВ. І. 76. 2) Передавать, передать словесно, разсказать, разнести вѣсть. Вже давненько панночки приїжжі переносили, що який то вже там лікарь полковий хороший. МВ. (О. 1862. III. 44).
Привести, -веду, -де́ш, гл. 1) Cм. приводити. 2) Родить. Жінка привела дитя. КС. 1893. VII. 74. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Шевч. Кобила привела коника. Грин. І. 149.
Роз'ярити, -ся. Cм. роз'яряти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.