Дога́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. догада́тися, -да́юся, -єшся, гл. 1) Додумываться, додуматься, домыслиться. Вкупі працювали, брат із братом брався; що одна в нас мати, ти не догадався. На злеє не учи нікого, — і сам догадається. 2) Догадываться, догадаться, смекать, смекнуть, соображать, сообразить. Мела хату, мела сіни, да й засміялася, вийшла мати води брати, да й догадалася. Ой вийду я та гукну я, а ти догадайся: як зачуєш мій голосок, хутшій потішайся.
Допліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. доплести́, -лету́, -те́ш, гл. 1) Доплетать, доплесть. 2) Довязывать, довязать, надвязывать, надвязать. Допліта панчішку.
За́нузд, -ду, м. Взнуздка. на за́нузді бу́ти. Быть взнузданнымъ. Ой наші узди в конях на занузді.
Козонька, -ки, ж. = кізонька.
Копиця, -ці, ж.
1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці.
2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка.
Міток, -тка, м. Мѣра нитокъ въ 40 или 50 пасомъ. Мітки бувають круглі, в яких одно пасмо має 60 ниток і чиноваті, в яких одно пасмо має лиш 30 ниток. Міток із матірного прядіво. Ізстаріли мене, ненько моя, та чужії мітки. Хто мені буде чужі мітки одпрядать?
Негоїстий, -а, -е. Плохо заживающій (о ранѣ).
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий.
Темночервоний, -а, -е. Темнокрасный.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.
