Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грімкий

Грімки́й, -а́, -е́. 1) Звучный, громкій. Грімкії рушниці. ЗОЮР. І. 136. 2) Громко говорящій. Грімкий чоловік. Черк. у. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. Грімке літо. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМКИЙ"
Вивернути, -ся. Cм. вивертати, -ся.
Вишалювати, -люю, -єш, гл. Обить шалевкой.
Гря́нути, -ну, -неш, гл. Быстро двинуться, побѣжать, поѣхать. Ой вийду я за ворота, сюди-туди гляну: нема мого миленького, — я додому гряну. Чуб. ІІІ. 169. В мене дочка ледащиця, не ночує дома, як вечір настане, на вулицю гряне. Грин. ІІІ. 200.
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Кульбачити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі. Гол.
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Поволноваться. 2) Взволноваться (во множествѣ).
Похмілля, -ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Мет. 249. Ум. похмілленько. Грин. III. 7. Похміллячко. Грин. III, 324.
Рубити, -блю, -биш, гл. Обрублять. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 20.
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати. Чуб. II. 106.
Цілитель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІМКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.