Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грімкий

Грімки́й, -а́, -е́. 1) Звучный, громкій. Грімкії рушниці. ЗОЮР. І. 136. 2) Громко говорящій. Грімкий чоловік. Черк. у. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. Грімке літо. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМКИЙ"
Багор, -гра, м. 1) Пурпурный цвѣтъ. Далі, далі, онде небо багром рум'яніє. Федьк. I. 26. 2) Косякъ, часть составного обода колеса. Вх. Зн. І.
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
До́рого нар. Дорого. Ном. № 10500. Тепер усе дорогше стало. МВ. І. 112. Дорожше очей нема нічого в світі. ЗОЮР. II. 100. Ум. дороге́нько, дороге́сенько.
Дріжджи́ти, -джу́, -джи́ш, гл. Класть дрожди (въ тѣсто и т. п.). Загадав Іван ся женити, з м'якини пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити. Рк. Макс.
Заходжуватыся 1, -джуюся, -єшся, гл. (потім закреслено і подано далі — після заходытыся, але наступне слово заходжый лишилося на місці. — О. Т.).
Збурлакува́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447.
Купальниця, -ці, ж. Купальщица. Полт. г.
Наддністря́нка, -ки, ж. Жительница Приднѣстровья. Желех.
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Харьков. г.
Шушваль, -лі, ж. соб. Шушера, шушваль, дрянь, сбродъ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІМКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.