Віднаджувати, -джую, -єш, сов. в. віднадити, -джу, -диш, гл. Отваживать, отвадить. Як занадяться кури на город, то ніяк не віднадиш.
Гидити 2, -джу, -диш, гл. Пачкать, марать; переносно: безчестить. Вона мене гидить, а я в тому не вісна.
Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут.
Знахожати, -жа́ю, -єш, гл. = знаходити. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молоді подружжя знахожати.
Накоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Взлелѣять, возрастить, воспитать многихъ (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?
Нерухомо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! Цілісінький день пролежать нерухомо.
Обертати, -та́ю, -єш, сов. в. оберну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, повернуть, оборачивать, оборотить. Треба обернути тоншим боком. Уман. и Гайсин. уу. 2) — на що. а) Употреблять, употребить на что, для чего. Обертати на користь собі всяку тварь. Твоє святе слово на святе діло обернуть. А добро, що наздирали з убогого люду, на потреби військовії обернене буде. б) = — у що. в) — на свій обича́й. Повернуть по своему. Як тиєї води ніхто не може обернути на свій обичай, так щоб мої бжоли жадний уречи не мог. 3) — у що. Превращать, превратить во что. Князьку будівлю обернули в хлів. обернути в ніщо. Обратить въ ничто. Обертаючи в ніщо слово Боже переказом вашим. Также въ ариѳметикѣ: превращать, превратить (именов. числа). 17216 вершків обернути у верстви.
Скверність, -ности, ж. Скверность, гадость.
Сохранно нар. Осторожно.
Спорати, -раю, -єш, гл. = упорати. Спорали ячмінь, а ще гречка зосталась.
