Волосовий, -а, -е. Изъ конскаго волоса. (Сито) зложене з обичайки і дротіного або волосового дна.
Госпо́день, -дня, -нє Кратк. форма отъ господній. Забув і страх Господень.
Капкан, -ну, м. Канканъ. Капкан її (лисицю) за хвіст.
2) Ум. капкане́ць.
Побивач, -ча, м. Снарядъ для набиванія обручей.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Просапати Cм. просапувати.
Склівочка, -ки, ж. Стаканчикъ, склянка. Там склівочка з квіточками.
Ступарь, -ря, м. 1) Сукновалъ-техникъ. 2) Водяная сукновальня.
Течій, -чія, м. Ручей. Течій весняний, дощовий, джереловий.
Чукан, -на, м. Кирка съ клювомъ.
