Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гриза

Гриза́, -зи́, ж. 1) Брань, ссора. Соловейків обминала, щоб тільки не було меж нами тієї гризи, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 338. Там у їх гриза така завелася. Черк. у. 2) = Гризота = Грижа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИЗА"
Безхмарно нар. Безоблачно.
Бонтожок, -жка, м. Часть одежды (какая?) А на моїй дівчині жовті черевички і чорний бонтожок. Чуб. IV. 534.
Діви́ч-вечір, -чора, м. Дѣвичникъ. Чуб. 99. КС. 1883. ІІ. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. І. 41.
Завсігда́ нар. = завсіди́. Желех. Зевсегда будемо укупі. Кв. Драм. 302. Невіра завсігда невіра. Ном. № 896.
Лакостки, -ків, мн. Лакомства.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
П'ятиголовий, -а, -е. Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву. К. ЧР. 81.
Ставма нар. Стоймя. Ставма можна шахву винести. Черк. у.
Тлінь, -ні, ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню. К. Псал. 9.
Ускучитися, -чуся, -чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати. Драг. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.