Ді́цький, -а, -е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу.
Дубови́на, -ни, ж. = домовина.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Запили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Запылиться. А вже хустиночка та й запилилась.
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Пастіве́нь, -вня́, м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья.
Причинець, -нця, м. Зачинщикъ, виновникъ.
Пушити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Взрыхлять. Пушив свою яблуню.
2) Дѣлать полнымъ, вздувать. Мовчанка не пушить і черева не дме.
Щипати, -па́ю, -єш, гл. Щипать. Правда так, гусарин! — казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. Щипає-ламає зелений виноград. Вибігала.... прудка коза, щипала травицю. Кинув не палку, уб'ю не галку, щиплю не пірря, їм не м'ясо.
