Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гримати

Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Могил. 117. Двері гримли серед хати. Федьк. І. 114. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. АД. І. 217. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. Шевч. 574.. Три дні грімали самопали. К. ЧР. 105. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. МВ. ІІ. III. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. Рудч. Ск. II. 131. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. МВ. І. 26. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Рудч. Ск. І. 23. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає. ЗОЮР. І. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИМАТИ"
Глузливий, -а, -е. Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива. Котл. МЧ. 471.
Ліво́руч нар. 1) Лѣвою рукою. 2) Налѣво.
Луза́н, -на, м. Орѣхъ, который самъ вылущивается. Борз. у. Ум. лузане́ць.
Напуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. напухти и напухнути, -хну, -неш, гл. Напухать, напухнуть.
Низити, -нижу, -зиш, гл. Понижать. рушниця ни́зить. Ружье беретъ ниже цѣли.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Питльований, -а, -е. Крупичатый. Закусує питльованим калачем. Грин. III. 349. Давай йому... коржів з питльованого борошна. Левиц. І. 180.
Побалакати, -каю, -єш, гл. Поговорить; поболтать. Іди ж до Галі та гляди-гарненько побалакай з нею. Шевч. 284. Погулявши, побалакавши... пішов багатий брат. Рудч. Ск. II. 144.
Попереймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и переня́ти, но во множествѣ. Від німців усе те попереймали. ЕЗ. V. 201.
Слупчастий, -а, -е. Въ видѣ столбика.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.