Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грімучий

Гріму́чий, -а, -е. Гремящій. Ой ні, не татаре, — християнська сила, мов хмарами грімучими, табор обложила. К. Досв. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМУЧИЙ"
Вим'Яти Cм. виминати.
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Джуфо́, -фа́, м. Парень, хорошо играющій на губахъ. Шух. І. 33.
Зами́скрити, -рю, -риш, гл. = замимрити.
Настелити Cм. настелювати.
Переруб, -бу, м. 1) = переріз. Желех. 2) Закромъ. Вх. Зн. 48.
Хвилинонька, хвилиночка, -ки, ж. Ум. отъ хвилина.
Чмана, -ни, ж. = чмара. Полт.
Чотки, -ток, ж. мн. Четки. Перехрестився, чотки взяв. Шевч. 372.
Шкло, -ла, с. = скло. Шкло як роблять, до розпалюють тим огнем, шо од блискавиці загориться. Чуб. І. 93. Ум. шке́льце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІМУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.