Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грімниця

Грімни́ця, -ці, ж. 1) Ударь грома? Молнія съ громомъ? Блиснула грімниця із чорної хмари. К. Досв. 9. 2) Свѣча, зажигаемая во время грома (согласно народному вѣрованію). Черниг. 3) = Громниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМНИЦЯ"
Брезкнути, -ну, -неш, гл. Брюзгнуть.
Вибалакати, -каю, -єш, гл. Добиться чего разговоромъ, бесѣдой. Та що! Будем балакати, може що й вибалакаємо.
Воркін, -куна, м. = воркотун. У запічку да й воркін ворчишь. Грин. ІІІ. 99.
Застаршинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заначальствовать.
Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Поденщина, -ни, ж. Поденщина. Рано-ранісінько схоплюся, біжу на поденщину. МВ. (О. 1862. III. 73).
Понапоганювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ).
Прокукурікати, -каю, -єш, гл. Прокукарекать, прокричать (о пѣтухѣ).
Сівба, -би, ж. Сѣяніе. Гн. і. 78.
Тріскотати, -кочу́, -чеш, гл. Трещать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.