Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грець

Гре́ць, -ця, м. 1) Музыкантъ, игрокъ. О. 1862. V. Кух. 34. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. 2) = Герець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166. 3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. Посл. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Грин. І. 246. Шоб його кінський грець узяв. Мнж. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕЦЬ"
Бузув'Я, -яти, с. = бузівок. Ум. бузув'ятко.
Відмічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ. Рудч. Ск. І. 43. Гол. І. 3.
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо. Харьк. г.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки. К. Іов. 7.
Мучни́ця, -ці, ж. 1) Раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112. 2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ. Микол. 481.
Портреть, -ті, ж. = портрет. Така била уродліва, що у кождого царя вибіта єї портреть била, вимальована. Драг. 264.
Присвяток, -тка, м. Небольшой праздникъ. Чуб. III. 253.
Розмаринний, -а, -е. Розмаринный. Понюхаєм зіллячка розмаринного. Чуб. V. 312.
Чижми, -жем, ж. мн. Венгерскіе сапоги черные или красные. Гол. Од. 77, 79, 81. Чижми з острогами. Гол. III. 408. Ум. чижемки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.