Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грізно

Грі́зно нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати. ЗОЮР. І. 205.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІЗНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІЗНО"
Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора. О. 1861. IV. 156.
Муранділь, -ля, м. Муравей. Вх. Зн. 38.
Озь-де, нар. = ось-де. Ум. озьдечки. Бо вже ж годі цілувати, бо озьдечки где мати. Чуб. V. 233.
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Подавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Коли ти не подавився своїм словом, то я не подавлюсь тим хлібом, що од щирого серця хотів з тобою поділитись. Стор. II. 20.
Поперетоплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перетопити, но во множествѣ.
Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.
Тал, -лу, м. Проталина. Левч. 132. талом талуви́ти — ѣхать саньми по протаявшему снѣгу. Левч. 132.
Ускосом нар. Искоса. Здалека сідає, вскосом дивиться.
Шмерка, -ки, ж. Раст. Pinns Рісеа L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІЗНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.