Викручувати, -чую, -єш, сов. в. викрутити, -чу, -тиш, гл.
1) Выкручивать, выкрутить, выжимать, выжать. Сорочка мокрісінька, — хоть викрути.
2) Вырывать, вырвать. А молода бондарочка тих жартів не знала, — праву ручку викрутила, та й по личку втяла.
3) — ногу. Свихнуть, вывихнуть.
Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Збілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Побѣлѣть. 2) Поблѣднѣть. Побачила труночку, іздрігнулась, збіліла. Чого так збіліла?
Злити, -ся. Cм. зливати, -ся.
Клечанина, -ни, ж. Одно дерево изъ клечання. Закопай і осичиною з клечанини пристроми.
Обмаювати, -маюю, -єш, сов. в. обмоїти, -маюїш, гл. Украсить зеленью. (Од клечання) в хаті стало як у садочку: і зелено, і запашно... Отак обмаївши, раділа стара, позираючи на прибрану хату.
Поморщити, -щу, -щиш, гл. Поморщить, сморщить.
Примандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придти издалека. Примандруєш, молода дівчино, під лісочок. Примандрує мій миленький з лубенського полку.
Ступ'яй, -п'яя, м. = ступяй = ступінь.
Чоботище, -ща, м. Ув. отъ чобіт.
