Близно, -на, с. = блезно.
Вила, вил, с. мн. 1) Вилы (земледѣльческій инструментъ). Приткнув, як ужа вилами. А Кавель узяв та й заколов вильми Авеля. се ще вилами писано. Еще очень мало вѣроятности, чтобы это совершилось. говіти на вилах. Говѣть на шестой недѣлѣ поста. Коли говітимеш? — На вилах. (На шостому тиждні, бо вже виляла-виляла, та далі нікуди, бо на останньому і ніколи, і служба довга). 2) Развилье, разсохи — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ, напр. сак имѣетъ вила, на которыхъ виситъ сѣть. 3) Уголъ, образуемый пересѣченіемъ двухъ рѣкъ, дорогъ и пр. Ум. ви́лка, вилочки. На Юрія сіна кинь, та й вилка закинь.
Домести́ Cм. долітати.
Заполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Заполаскивать, заполоскать, замывать, замыть. Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялось. Заполіскував у ставку конотопських молодиць та старих баб, мов плаття, та з півдесятка їх на смерть утопив.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Мостови́й, -а́, -е́ 1) Вымощенный досками. Ой Олено, сестро моя, помий двори мостовії. 2) Собирающій пошлину за проѣздъ черезъ мостъ.
Належи́тий, -а, -е. = належний. в належи́ту годи́ну. Въ надлежащее, въ условленное время.
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Смітниця, -ці, ж.
1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто.
2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув.
Универсал, -лу, м. Правительственное письменное распоряженіе или объявленіе (отъ гетмана, полковника), адресованное къ правительственнымъ учрежденіямъ или народу. Жодного универсалу такого до міщан і поспільства не писали.
