Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гриз

Гри́з, -зу, м. Смѣшанная съ дертю и мякиною соль, которую даютъ овцамъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИЗ"
Зашкарупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. = зашкарубнути. Желех.
Лиховщи́на, -ни, ж. Тяжелое, бѣдственное время. Н. Вол. у.
Ме́нта, -ти, ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81.
Ополи нар. = обаполи. Н. Вол. у.
Отетеніти, -ні́ю, -єш, гл. = отетеріти. Побачили на ньому сорочку крадену у нас, спитали — де взяв, а він мовчить, — отетенів. Екатер. у.
Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Розціпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розціпити, -плю, -пиш, гл. Разжимать, разжать, разнимать, разнять. Розціпити зуби. Розціпила руки і трохи пальцями повела себе по виду. Г. Барв. 116.
Росп'ястися. Cм. роспинатися.
Скозачитися, -чуся, -чишся, гл. Оказачиться. (Закр.).
Скорботний, -а, -е. Скорбный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.