Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грім

Грім, гро́му, м. 1) Громъ. Грім такий, що хоч тури гони, то не почують. Ном. № 562. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Ном. № 763. Бодай мене громи вбили, коли м не єсть тобі милий. Чуб. V. 235. 2) Раст. Heruiaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124. Ум. Гро́мик. Мет. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМ"
Бешкет 1, -ту, м. 1) Скандалъ, безчестіе, посрамленіе. Се ще йому стиднійш буде, що при людях такий бешкет йому зробили. Кв. 2) Шумъ, смятеніе. Шейк.
Міду́шиця, -ці, ж. Раст. Salvio glutinosa. Шух. І. 22.
Паліччя, -чя, с. соб. Палки. Мнж. 169.
Перебендя, -ді, м. 1) Балагуръ. 2) Капризникъ, привередникъ.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Рудч. Ск. II. 75. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем. ЗОЮР. II. 50.
Піхом нар. Пѣшкомъ. К. ЧР. 359. Пійшли хто піхом, хто возом. Г. Барв. 240. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде. АД. І. 130.
Посохляний, -а, -е. Высохшій. Посохляна трава. Н. Вол. у.
Прозоро нар. Прозрачно.
Упростяж нар. Цугомъ. О. 1861. IV. 157.
Шкіритися, -рюся, -ришся, гл. = шкірити зуби.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.