Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
Бахмутка, -ки, ж. Поваренная соль, добывающаяся въ копяхъ бахмутскаго уѣзда. Пиріг завдовжки із аршин і соли кримки і бахмутки.
Берлина, -ни, ж. Рѣчное судно: берлина, барка (по Днѣпру). Ум. берлинка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру.
Вистерегти, -ся. Cм. вистерігати, -ся.
Заваготі́ти, -ті́ю, -єш, гл. = завагітніти.
Запільчи́на, -ни, ж. = запілка.
Натерменувати, -ну́ю, -єш, гл. Обозначить; записать.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки.
Утнути Cм. утинати.
Хлящем нар. Въ безпорядкѣ. Кинув хазяйство хлящем.
